Рівненський міський Палац дітей та молоді допомагає здійснювати дитячі мрії

Діти сім’ї Дедіків, а також Валентина Михайлова та Макар Гук переконалися на власному прикладі, що добро – це не абстрактне поняття, особливо, коли це «Добро на Різдво». Саме так називається загальноміська благодійна акція, яку всьоме організував та успішно провів Рівненський міський Палац дітей та молоді. Протягом місяця, від дня Святого Миколая до Водохреща, Палац «працював» для того, щоб допомогти дітям, які цього потребують. Для того, щоб здійснилися «Різдвяні» мрії учасників благодійної акції у найбільшому осередку дитячої спільноти міста, ПДМі відбувалися концерти та різноманітні заходи, до яких долучилися майже всі підрозділи закладу. Активно велося робота із залученням благодійників та просто збиралися кошти. В підсумку. Учасники акції, вже традиційно, отримали навіть більше, ніж хотіли.

Наприклад, Валентина Михайлова до мольберту та набору для малювання отримала сучасний мобільний телефон. Іван та Василь Дедіки стали власниками сучасних планшетів, крім того, для них і їх маленької сестрички Діани благодійники зібрали дуже багато одягу, якого потребували діти. А майже прикутий до ліжка Макар Гук, якому скоро виповниться лише п’ять нарешті зможе дивитися улюблені мультики на новому планшеті, крім того, його мама отримала сертифікат на придбання ліків, які постійно потрібні хлопчику. Усі учасники благодійної акції «Добро на Різдво» також отримали солодкі та інші подарунки.

«Благодійність пробуджує в людині співчуття, співучасть, солідарність і відповідальність за те, що відбувається поруч. Добро магічне, воно робить світ кращим і обов’язково повертається до тих,  хто дарує його іншим. Без нього людське життя втрачає будь-який сенс. Тож запрошуємо усіх надалі творити Добро разом з нами у рамках  уже ІХ традиційної благодійної акції «Добро на Різдво», - підсумував координатор акції Назар Степанов.

Нагадаємо, що декілька років тому проект «Добро на Різдво» був нагороджений Дипломом ІІІ ступеню у номінації Народний благодійник Всеукраїнського конкурсу благодійних проектів «Україна 3000». Це ще одне свідчення того, що наша робота важлива і ми будемо продовжувати й надалі реалізовувати мрії дітей.

Цьогоріч учасниками акції «Добро на Різдво» стали діти з трьох сімей:

Валентина Михайлова , 8 років Мужня дівчинка перенесла велику кількість операцій, виховується бабусею, любить життя і малює його по своєму.

Проживає у Рівному. Бабуся зауважує, що важливо аби її онука навчалась у звичайній школі, серед однолітків. «Спершу хотіли віддати дівчинку навчитись до спеціального закладу, проте вирішили навчатись у звичайній школі для кращої її адаптації до соціуму», - додає вона . Юній Валі відволіктись від буденності допомагає малювання. «Вона з радістю відвідує Школу образотворчого мистецтва ПДМ , малює вдома весь час, - каже бабуся. - Пішла до художньої школи тому, що захотіла займатись цим більш професійно». Дім прикрашають картини талановитої Валі, окремі з них дівчинка дарує друзям.

Однією із найяскравіших подій у житті родини стала  перша робота художниці. "Коли Валя вперше намалювала картину – це було щастя, її очі світились",- згадує бабуся.

 

Сім’я Дедіків: Іван, 15 років, Василь, 11 років, Діана, 1 рік та їх тітка Валентина. Діти – сироти. Мати не проживає з сім’єю. Опікунка дітей – тітка. Родина живе у скрутному становищі, діти навчаються у НРЦ «Особлива дитина» (за винятком Діани).

Попри всі труднощі, діти не втрачають жаги до життя та вірять у покращення своєї долі. Івану подобається працювати руками: «Я займаюсь різьбленням по дереву уже рік». Найбільшим його досягненням є велика фігура ведмедя.  Хлопець залюбки відвідує школу, адже має там друзів та прагне навчатись. Його улюбленим предмет – інформатика: «Над майбутнім ще не задумувався, проте дуже люблю працювати на комп’ютері». Одним із найкращих днів хлопець вважає свій день народження: «Зібралось багато друзів, ми разом відвідали зоопарк».

Його брату Василю до вподоби малювання. «З перших днів із великим задоволенням племінник відвідує гурток малювання, що відкрився поблизу дому» - розповіла тітка.

Маленьким щастям сім’ї є Діана. Вона хоч ще і не говорить, проте активно долучилась до нашого діалогу.

Новорічно-різдвяні свята родина провела у сімейному колі та обов’язково з домашнім улюбленцем – котом. «Після важкого робочого дня котик з ним і на душі легше» - ділиться тітка. А мрією дітей, за її словами, є мир в Україні.

Макар Гук, 4 роки. Постійно з мамою і татом.

Свого сина мати розуміє за невиразними жестами. Хлопчик не може самостійно дихати тому підключений до спеціального апарату. 1555 днів – саме стільки у надважкому стані дитина перебувала в обласній лікарні, і батькам вкрай важко боротися із надскладною недугою сина. Маленький Макар постійно знаходиться у ліжку і як уміє подає звуки. За словами мами Вероніки, їх особливо підтримують небайдужі люди та віра. За словами мами, після зміни відділень, призначень вони з сином пережили критичний стан. Всупереч найпесимістичнішим прогнозам, Макарчик продовжує боротьбу за життя, не втрачаючи надію. Аби апарат штучного дихання не припиняв роботу, потрібне постійне професійне обслуговування. Окремі деталі, як і сам апарат та спеціальне ліжко, родині передали волонтери та небайдужі люди. На жаль, за словами мами, у нас поки що відсутня державна програма допомоги таким хворим, а недуга прогресує. Єдиною втіхою хлопчика є спостереження за трансляцією мультфільмів та прослуховування пісень на планшеті.
 Благодійність – є  найбільшим виявом гуманності, бо саме завдяки вмінню безкорисливо прийти на допомогу іншим у цьому світі не зникає Добро! Дякуємо усім!